Поради по вирощуванню


ЦИБУЛИННІ РОСЛИНИ

Увага! Найкращий період для посадки цибулькових, коли настає прохолодна дощова погода і температура ґрунту становить 6-10°С. При більш ранній посадці цибулини починають проростати і можуть бути пошкоджені морозами, а при пізній - цибулини не встигають укорінитися. Після посадки обов'язково помийте руки водою!

 

Гіпеаструм

  

Багаторічна кімнатна рослина, яка здатна зацвітати до двох разів на рік. Для отримання цвітіння до 1 січня бажаний строк посадки 15-20 листопада. Цибулину висаджують у невеликий горщик таким чином, щоб 1/3 її залишалась над поверхнею ґрунту, а між стінкою горщика та самою цибулиною була відстань 2-3 см. На дно горщика обов’язково засипаємо дренаж і тільки потім ґрунт. Ґрунтосуміш роблять із листкової, дернової землі, перегною, піску (2:2:2:1) або дернової землі, листкової землі, торфу, перегною, піску (2:2:1:1:1). Після, горщик з рослиною розміщуємо у прохолодному світлому місці. До появи верхівки квітконоса полив має бути мінімальним, теплою водою так, щоб вона не потрапляла на цибулину, а після появи квітконоса – більший, бажано з додаванням повного мінерального добрива (нітроамофоска ½ чайної ложки на 1 л води - раз на 2 тижні). Коли з цибулини з'являється стрілка, переносимо горщик у тепле місце. З початку розкривання бутонів рекомендується знизити температуру повітря до 16-20°С, щоб подовжити період цвітіння. Після завершення цвітіння рослину продовжують підживлювати до літа. Відцвілий квітконос обрізають, але тільки наполовину, так всі корисні речовини попадуть знов у цибулину. А після повного всихання можна повністю його обрізати. До осені полив зменшуємо. Пізніше, коли листя відімре починається період спокою, який триває 2-3 місяці. Переносимо горщик в прохолодне місце, припиняємо полив та підживлення. Якщо є можливість, то влітку цибулину висаджують у відкритий ґрунт. Викопують наприкінці серпня, висушують та зберігають при кімнатній температурі 1,5-2 місяці. Після цього цибулину тримають при температурі 25-35°С, наприклад, біля батареї до появи квітконоса, потім висаджують у горщики. Пересаджують дорослі рослини кожні 2-3 роки після закінчення цвітіння. При пересадці «діток» відділяють, а старе і відмерле коріння видаляють. Сік рослини може викликати подразнення шкіри та розлад шлунку!

 

Тюльпан

      

Багаторічна цибулинна рослина. Росте на будь-яких добре дренованих типах ґрунтів, окрім кислих. Для ґрунтів з рН<6 додають вапно 400-800 г/м² та перекопують. Всі тюльпани не витримують надмірного зволоження. Рівень залягання ґрунтових вод не повинен перевищувати 60 см, більш вище їх розміщення призведе до загибелі цибулин. Для посадки вибирають добре освітлене, захищене від холодних вітрів місце (тюльпани тріумф витримують невелике затінення). Для профілактики хвороб, перед посадкою цибулини бажано замочити на 30 хвилин у розчині фунгіциду. Глибина посадки цибулин тюльпанів визначається величиною самої цибулини: чим вона більша, тим глибше її саджають. Оптимальна глибина посадки дорівнює трьом діаметрам цибулини на легких ґрунтах і двом – на більш важких. Надмірне заглиблення цибулин призводить до зниження і навіть припинення цвітіння, крім того «дітки» майже не утворюються. Відстань між цибулинами рекомендується 7 см. Папугові тюльпани варто висаджувати щільніше. Ботанічні тюльпани потрібно висаджувати групами. Можна підживлювати повним мінеральним добривом (нітроамофоска) у фазі бутонізації. Після закінчення цвітіння краще відразу зламати насіннєву коробочку, в цьому випадку всі корисні речовини потраплять назад в цибулину і на наступний рік Ви отримаєте великі квіти. Влітку рослини знаходяться у стані спокою, надземна частина відмирає, поливати не потрібно. Тюльпани варто викопувати щорічно після закінчення вегетації, коли листя на рослинах пожовкне і зів’яне. Без щорічного викопування цибулин у тюльпанів знижується коефіцієнт розмноження, цибулини стають дрібнішими, зростає ризик ураження хворобами і шкідниками (тюльпани Грейга та ботанічні можна не пересаджувати). Викопують цибулини в суху погоду, промивають 0,5 % розчином марганцівки протягом 30 хв., просушують 3-4 дні у тіні, не допускаючи попадання прямих сонячних променів. Після цього очищають від залишків землі, коренів і старих лусок. До осінньої посадки цибулини зберігають у темному приміщенні при температурі 15-17°С і відносній вологості не менше 60%.

 

Нарцис

  

Багаторічна цибулинна рослина. Основною умовою для нормального росту і розвитку нарцисів являється - місце посадки. Це мають бути відкриті сонячні ділянки з поживними та вологими ґрунтами. Головний ворог рослин - застій води. Саджають цибулини восени на глибину 12-15 см на важких ґрунтах та на глибину 15-17 см на легких, дотримуючись відстані 7 см. До висадки бажано внести перегній, до 20 кг/м². На зиму місце посадки обов`язково вкривають шаром мульчі (це листя або солома, або торф, або шпильки (хвоя), або соснова лапа) не менше 10 см, яку навесні згрібають. В період бутонізації можна підживлювати повним мінеральним добривом (нітроамофоска 50-70 г/м²). Необхідно забезпечити рослину вологою після цвітіння і до моменту полягання листя. Рослина влітку знаходиться у стані спокою, надземна частина відмирає, поливати не потрібно. Пересаджувати можна не раніше ніж через 4-5 років. Сік рослини може викликати подразнення шкіри та розлад шлунку!

 

Гіацинт

    

Багаторічна цибулинна рослина. Ґрунт – пухкий, добре дренований, поживний. Перед посадкою бажано внести перегній або компост. Висаджують восени на глибину 10-12 см на важких ґрунтах та 12-15 см на легких, відстань між рослинами рекомендується 8 см. На дно ямки насипте пісок шаром 1-2 см. На зиму місце посадки обов`язково вкривають шаром мульчі (це листя або солома, або торф, або шпильки (хвоя), або соснова лапа) не менше 10 см, яку навесні згрібають. В період росту бажано підживлювати комплексним мінеральним добривом (нітроамофоска 50-70 г/м²). Після закінчення цвітіння квітконос обрізають якомога вище, а листю дозволяють природно відмерти, щоб поживні речовини йшли на ріст цибулини. Рекомендується викопувати цибулини кожен рік в період жовтіння листя. Після викопування зберігати при температурі 25-30°С протягом місяця, потім 17-20°С до посадки.

 

Гадюча цибулька. Ерантіс. Ірис. Іфейон. Хіонодокса. Шафран

    

    

Невеликі багаторічні цибулинні рослини. Достатньо морозостійкі. Невибагливі до умов вирощування, але надають перевагу пухким, родючим, вологим, добре дренованим ґрунтам. Висаджують рослини групами на глибину 5-8 см. Влітку рослини знаходяться в стані спокою, надземна частина відмирає, поливати не потрібно. Не потребують пересадки. Добре ростуть під листопадними деревами та кущами, серед трави на газоні. При посадці на газоні потрібно акуратно надрізати і відвернути дернину, на дно ямки насипати невелику кількість піску, розкласти цибулини і укласти дерен на місце. Ділянку добре полити.

 

Цибуля декоративна

Декоративна цибуля зовсім не примхлива багаторічна рослина, але не витримує перезволожень. Краще росте на сонячних ділянках з добре дренованими ґрунтами. Посадку проводять на глибину трьох розмірів цибулини. Через 5-6 років декоративну цибулю потрібно пересаджувати на нове місце. Догляд за рослиною полягає у поливі у засушливий період та весняному підживленні комплексним мінеральним добривом. Також, потрібно видаляти засохле листя та відцвілі суцвіття.

 

Рябчик імператорський. Рябчик шаховий

  

Багаторічна невибаглива цибулинна рослина. Надає перевагу родючим добре дренованим, вологим ґрунтам та сонячним, захищеним від вітру місцям. Цибулини слід висаджувати на постійне місце, на 3-5 років. Великі цибулини (рябчика імператорського) висаджують - на глибину 15-20 см. При посадці у лунку обов'язково треба додати річковий пісок, а цибулину покласти на бік. Оскільки, якщо цибулина раніше квітнула - у центрі залишився отвір від квітконосу і якщо її висадити денцем донизу, то в отвір потраплятиме вода і цибулина може загнити. Дрібні цибулини (рябчика шахового), саджають денцем донизу, на глибину у три рази більшу висоти цибулини. Влітку рослини знаходяться у стані спокою, надземна частина відмирає, полив не проводять. Один раз у 2 роки ґрунт мульчують добре перепрілим компостом. Потребує пересадки один раз у 4 роки. Викопують цибулини наприкінці червня, після всихання головного стебла, зберігають у прохолодному приміщенні в торфі або тирсі, щоб не пересихала луска.

 

БАГАТОРІЧНІ ТРАВ’ЯНИСТІ РОСЛИНИ

Еремурус

Рослина для відкритих сонячних ділянок. Росте на будь-яких ґрунтах, але надає перевагу кам'янистим, тому що на них не буває застою води. Перед посадкою коріння замочують на 2-3 години у слабкому розчині марганцівки. Висаджують на глибину 10-15 см, на відстані у рядку 35-40 см та 70 см у міжрядді. При посадці у квітник обов'язково роблять дренаж, щоб запобігти застою води, який особливо небезпечний у період спокою (липень-серпень). При тривалій вологості коріння починають гнити і рослина гине. Не любить пересадок, тому краще відразу висаджувати на постійне місце зростання. Добре реагує на підживлення добривами, але не допускайте надлишкового внесення азотних добрив та коров'яку. На зиму вкривають.

 

Хоста

Невибаглива та зимостійка по всій території України рослина. Надає перевагу напівтінистим або тінистим місцям, добре захищеним від вітру. Їй підходять будь-які типи садових ґрунтів. Кореневище висаджують у ямку (на дно якої насипають горбочок землі), розміщуючи його так, щоб коренева шийка знаходилася на поверхні ґрунту, засипають землею, щільно притискуючи руками і рясно поливають. Кореневу шийку мульчують. Не рекомендують висаджувати хосту на те місце, де вона попередньо зростала. Рослина дуже вологолюбна. Хосту поливають зранку, у спекотну погоду об’єм поливу збільшують. Прорідження рослин варто робити кожні 5 років.

Гемерокаліс

  

Надають перевагу сонячним місцям та добре дренованим ґрунтам. При тривалому перезволоженні кореневище загниває і як наслідок рослина гине. Перед посадкою листя вкорочують, щоб після висадки швидше відновилися життєві процеси рослини. Кореневище висаджують у ямку, на дно якої насипають горбочок землі, і розміщують його на рівні з поверхнею ґрунту, обережно розправляють коріння по схилах горбочка і засипають землею, щільно притискуючи руками. Щедро поливши землю, необхідно перевірити, чи досить надійно посаджена рослина. Кореневище має виступати над поверхнею ґрунту. Якщо посадка буде занадто глибокою, особливо на важких ґрунтах, рослини загинуть. Рекомендована відстань між рослинами 50 см. На зиму рекомендується вкривати шаром мульчі (це солома, торф, шпильки (хвоя), тирса або листя) не менше 10 см, яку навесні згрібають. Потребує обов’язкового поливу у період бутонізації та цвітіння, а також у період посухи. Пересаджують влітку раз на 3-4 роки, бажано через 2-3 тижні після цвітіння. Без пересадки – ріст і цвітіння будуть погіршуватися з кожним роком.

 

ТРОЯНДИ

    

Перед посадкою видаляють всі зламані, слабкі гілки і пошкоджені корені. Якщо коріння вже обрізане, зрізи оновлюють та замочують у воді на добу. Троянда потребує родючих добре дренованих ґрунтів та відкритих сонячних місць. Посадкові ями готують глибиною 40-50 см. Перед посадкою до ями вносять перегній 4-5 кг, перемішуючи з ґрунтом. Відстань між чайно-гібридними та трояндами флорібунда 40-50 см. Виткі висаджують  біля опор на відстані не менше 1 м один від одного, паркові - на відстані 1,5 м, мініатюрні - по бордюру через 25-30 см. При посадці корені рівномірно розміщують у ямці. Глибина посадки для прищеплених троянд така, щоб після поливу та осадки місце щеплення знаходилося на 2-3 см нижче рівня ґрунту. Після посадки, кущі добре поливають та мульчують шаром (5-7 см) торфу або добре перепрілого перегною або компосту. Протягом літа за трояндами необхідний ретельний догляд: розпушування ґрунту, рясний полив, обрізка, підживлення, захист від хвороб та шкідників. До вкриття троянд приступають при t 1-5°С. Найпростішим та найдешевшим способом є обсипання кущів землею на висоту не менше 30 см. Також можна вкривати торфом, тирсою, соломою, листям, покладаючи наверх ялинкові та соснові гілки для затримання снігу. Звільнення від зимового вкриття проводять поступово, коли мине загроза сильних морозів. Троянди кущові без вкриття витримують морози до -10°С, а виткі - до -15°С морозу. Для укриття не можна використовувати поліетиленову плівку, тому що під нею скупчується волога і в сонячну погоду, коли температура підвищується рослина запарюється. Краще використовувати біле агроволокно.

 

ДЕКОРАТИВНІ ЧАГАРНИКИ

Вейгела. Дерен. Перстач

    
При посадці важливо, щоб ґрунтові води були не ближче 1 м до поверхні. Обравши місце посадки, готують яму глибина та ширина якої повинна бути як мінімум у 2 рази більшою за розмір кореневої системи. На дно насипають поживну ґрунтосуміш, яку готують на основі місцевого ґрунту з додаванням компосту, перегною та торфу. Обережно виймають рослину з поліетиленової плівки та, не порушуючи кореневої системи, розташовують у посадковій ямі. Переважна більшість рослин зимують без або з незначними ушкодженнями надземної частини.

 

ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ

Актинідія

У посадкову яму, глибина та ширина якої повинна бути як мінімум у 2 рази більшою за розмір кореневої системи, спочатку кладуть шар дренажу. До посадкової ями вносять 10-12 кг перепрілого гною чи компосту, змішаного з верхнім родючим шаром ґрунту, 150-200 г суперфосфату та 200-250 г калійної солі. Кореневу шийку саджанців заглиблюють на 5-6 см. Після посадки рослини добре поливають та мульчують поверхню лунки перегноєм, торфом або іншим органічним матеріалом. Актинідія – дводомна рослина, тому для забезпечення запилення жіночих рослин на ділянках необхідно садити рослини-запилювачі у співвідношенні 1:5-1:8 (на 5-8 жіночих садять одну чоловічу рослину). Відстань між рослинами при посадці повинна бути не менше 2 м. Актинідії потрібна надійна та довготривала опора, висотою не менше 2 м. Не рекомендується висаджувати під дерева, не переносить сусідства з яблунею. У суху і спекотну погоду рекомендується вранішнє і вечірнє обприскування водою. Оскільки коренева система актинідії поверхнева, то розпушування та внесення добрив проводять на глибину 10-12 см. Увага! Молоді пагони актинідій просто обожнюють обгризати коти. Тому, після посадки саджанець треба надійно огородити тонкою металевою або пластиковою сіткою на 1-2 роки.  

Аґрус. Порічка. Смородина

      

Найкраще місце для посадки - сонячні ділянки і достатньо родючі ґрунти. Саджанці висаджують восени, заглиблюючи їх на 4-8 см і під кутом 30-40°, для отримання куща з широкою основою. У кущових форм залишають 3-4 найсильніших пагони, які при посадці обрізають до 2-3-х бруньок. Ґрунт під рослинами розпушувати не можна, оскільки ушкоджується поверхнева коренева система. Рекомендується щорічно поверхню ґрунту під рослинами покривати шаром компосту, перегною або торфу. В наступні роки вирізають усі слабкі та старші за 5 років пагони.

Брусниця. Журавлина. Чорниця

    

Потребує пухких кислих або слабокислих ґрунтів (рН 3-3,5). Субстрат готують з вересової землі, хвойної землі, листкової землі, торфу (окрім низинного) та піску у співвідношенні (3:1:1:1:2), або з верхового торфу, дернової землі та піску (4:1:1). Не витримує пересихання кореневої системи та сухого повітря. Найкраще почуває себе у затінку з потраплянням ранішнього та вечірнього сонця, або на відкритих місцях тільки за умов достатнього систематичного зволоження. Вода для поливу повинна бути м’якою (тала, дощова). Не слід висаджувати поряд з деревами та чагарниками, що мають поверхневу кореневу систему (липа, магнолія, тополя, верба, бузок, смородина). Після посадки поверхню ґрунту під рослиною покривають сухою шпилькою (хвоєю) або корою шаром 2-3 см для попередження розвитку бур’янів та зменшення випаровування вологи. Ґрунт під рослиною не розпушують, а тільки щорічно підсипають нову кору або шпильки. Підживлювання слід проводити спеціальними добривами для чорниці. Для підкислення води можна використовувати або харчові кислоти: лимонну, щавлеву кислоту (1 ч.л. на 3 л води), оцтову або яблучну 9% (200 мл на 10 л води). Рослини достатньо зимостійкі в усіх регіонах України. Чорниця формує ягоди без перехресного запилення, однак для отримання більш високих та якісних врожаїв ягід можна забезпечити перехресне запилення між окремими сортами, висаджуючи по 2-3 кущі з однаковим періодом цвітіння.

Жимолость

Для жимолості вибирають відкрите, сонячне, захищене від вітру місце. У тіні та у місцях із надмірним зволоженням росте погано. Надмірну вологість ґрунту можна усунути за допомогою дренажу. Для цього у посадкову яму укладається шар керамзиту, дрібних каменів або гравію, на який засипається шар піску. Досить буде 10-15 см. Жимолость - рослина самонеплідна. Для отримання врожаїв поруч необхідно висаджувати саджанці як мінімум двох різних сортів одного терміну цвітіння. У плодоношення вступає на 2-3-й рік після посадки. Безпосередньо перед посадкою готують посадкові ями, до яких вносять органічні добрива (10-12 кг), суперфосфат (до 200 г) та калійну сіль (35-40 г). Саджають саджанці, дотримуючись відстань між рослинами 1,5 м. Обрізати жимолость після посадки не потрібно.

 

Ожина

Найменш вибаглива зі всіх ягідних культур. Надає перевагу освітленим ділянкам, що добре прогріваються. Росте на будь-якому садовому ґрунті, однак краще себе почуває на родючих та добре дренованих. При посадці обов'язковий дренаж, так як ожина не витримує застою води. Висаджують, як весною, так і восени. Саджанець заглиблюють на 2-3 см, а місце навколо куща мульчують. Щорічна обрізка полягає у вкороченні пагонів, бажано наполовину. Так на наступний рік розміри ягід збільшуються. Пагони ожини потребують опори. Найкраще висаджувати під огорожею на сонячному місці із відстанню між рослинами 1-2 м.

 

Суниця

Кращими ґрунтами для суниці є суглинкові або супіщані, багаті гумусом і поживними речовинами, слабокислі або нейтральні. Ідеальними добривами є перегній та перепрілий компост. На підготовану ділянку саджанці висаджують рядками на відстань один від одного 15-20 см і міжряддями 20-30 см. Бажано вносити мінеральні добрива, особливо під час цвітіння. Для максимально високого врожаю забезпечте рослини великою кількістю вологи під час та після цвітіння до початку достигання ягід. Влітку полив не проводять. Після збору врожаю та після зими листя скошують. Цей захід допомагає зменшити кількість хвороб. Суницю на одному місці рекомендується вирощувати не більше 3-х років, після чого вона потребує пересадки на нове місце.

Малина