Плоди актинідії мають гармонійний солодко-кислий чи солодкий смак і приємний аромат, який нагадує одночасно аромат дині, суниці, банана, кавуна й ананаса; актинідію цінують за дієтичні властивості та високий вміст біологічно активних речовин. До складу плодів входять вуглеводи, органічні кислоти, каротин, вітаміни та мікроелементи. Плоди актинідії – це справжня скарбниця вітаміну С і мінеральних солей кальцію, магнію, фосфору, заліза. Три ягоди актинідії містять добову норму вітаміну С. Вони є хорошою сировиною для приготування джемів, пюре, мармеладу, цукерок, соку, вина. Їх також в’ялять, заморожують, із них готують солодощі, зокрема морозиво, а також салати та гарнір до м’ясних страв.

Актинідія надає перевагу родючим ґрунтам легкого механічного складу. Рослина світлолюбна, на затінених ділянках ріст і плодоношення пригнічується. Кращими попередниками є смородина і липа. Яблуня пригнічує ріст ліани.

Основна маса коренів актинідії знаходиться у поверхневому шарі ґрунту. Ураховуючи це, посадкові ями копають на глибину 50-60 см із діаметром 50-60 см, заправляють підготовленою сумішшю дернового та листяного ґрунту, органічними й мінеральними добривами. До посадкової ями вносять 10-12 кг перепрілого гною чи компосту, змішаного з верхнім родючим шаром ґрунту, 150-200 гсуперфосфату та 200-250 г калійної солі. На важких ґрунтах обов’язковим є закладення дренажного шару та поліпшення ґрунту за рахунок унесення піску й торфу.

Під час садіння кореневу шийку саджанців заглиблюють на 5-6 см. Після посадки рослини добре поливають і мульчують поверхню лунки перегноєм, торфом або іншим органічним матеріалом. У найспекотніший період для захисту молодих рослини від сонячних променів, особливо у перші роки після садіння, забезпечують притінення за допомогою щитів, гілок.

Актинідія – дводомна рослина, тому для забезпечення запилення жіночих рослин на ділянках необхідно садити рослини-запилювачі у співвідношенні 1:5-1:8 (на 5-8 жіночих садять одну чоловічу рослину). Оскільки чоловічі рослини вирізняються більш інтенсивним ростом пагонів, то їх бажано садити окремо чи на більшій відстані від жіночих.

Актинідії, як ліані, необхідна опора: наприклад, перголи чи шпалери. Висота, яких має бути не меншою ніж 2 м. Усі агротехнічні заходи в період подальшого догляду полягають у регулярному видаленні бур’янів, своєчасному поливі, підживленні та розпушуванні ґрунту, а також обрізуванні та формуванні рослин.

Оскільки коренева система актинідії поверхнева, то розпушування та внесення добрив проводять на глибину 10-12 см. Негативно ліана реагує на надмірну сухість повітря. Щоб запобігти цьому, в посушливі дні рекомендовано обприскувати рослини водою вранці або ввечері.